- зранювати
- —————————————————————————————зра́нюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зранювати — нюю, нюєш, недок., зра/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Заподіювати рани, рану. 2) перен. Спричиняти кому небудь душевний біль, страждання … Український тлумачний словник
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
зранити — див. зранювати … Український тлумачний словник
надсікати — а/ю, а/єш, недок., надсі/кти, ічу/, іче/ш, док., перех. 1) Січучи, подрібнювати частину чого небудь. 2) Розсікати трохи, небагато, не до кінця. 3) Збивати, ушкоджувати, зранювати що небудь … Український тлумачний словник
ранити — (заподіювати комусь рану, рани; перев. рослини пошкоджувати), зранювати, зранити, у[в]ражати, у[в]разити; різати, розрізувати, розрізати, підрізувати, підрізати, підрізати, розтинати, розтяти, розітнути, розсікати, розсікти, сікти, підсікати,… … Словник синонімів української мови